АНОНC

 - Увага! Розпочинається набір на підготовчі курси для учнів 9-их класів.
 
- Важливе оголошення для випускників 11 класів та ПТНЗ у рубриці "Вступнику" - "Важливе для вступників"
 
 - Оголошення! Зустріч випускників ювілейних років переноситься на наступний рік та відбудеться 22 травня 2021 р.
 


Подорожуємо Україною

До всесвітнього Дня туризму студентська мистецька молодь ХКТЕІ, яку об’єднує також і любов до подорожей, реалізуючи напрями з науково-освітньої, мистецько-культурної, туристичної діяльності та проект «Подорожуємо Україною», мала нагоду відвідати чудове містечко Старокостянтинів і сусіднє село Самчики.

    До всесвітнього Дня туризму студентська мистецька молодь ХКТЕІ, яку об’єднує також і любов до подорожей, реалізуючи напрями з науково-освітньої, мистецько-культурної, туристичної діяльності та проект «Подорожуємо Україною», мала нагоду відвідати чудове містечко Старокостянтинів і сусіднє село Самчики.
    Звісно, в Україні багато мальовничих, романтичних та містичних місць, які до душі мандрівникам, особливо лірично налаштованим. Та все ж любителі історії Поділля, відкриваючи для себе нові туристичні маршрути,  обрали  туристичну поїздку, спрямовану на ознайомлення з історичними принадами Хмельниччини і культурною спадщиною предків, на тему: «Князь Костянтин Острозький: державотворець, книжник, поборник православ’я».
    Зайнявши свої місця в автобусі, наша екскурсійна група із натхненням поринула в історію невеликого містечка Старокостянтинів (менше 40 тис. жителів), досить древнього (злегка за 400 років), з унікальною історією та пам'ятками, заснованого князем Василем Костянтином Острозьким у 1561 р. на місці літописного давньоруського міста Кобудь. Згідно з історичними хроніками князь був у три рази багатшим, ніж король Речі Посполитої. Острозькому належало понад 3 тис. (!) міст і сіл, а в якості військової сили він міг виставити 20 тис. солдатів, що було під силу не кожному монарху в Європі. Його називали «некоронованим королем України».
    За півгодини ми вже були у місті. Першим об’єктом, який ми вирішили оглянути, були руїни домініканського костелу на території сучасного православного монастиря.
    Колишній Домініканський монастир з оборонною вежею був побудований у 1612р., вежа - дещо пізніше і виконувала дозорну функцію. Її висота сягає 70 м. Вона і сьогодні вражає красою і монументальністю.  Після першого польського повстання костел було відібрано і передано православній церкві. Були спроби перебудувати костел на православну церкву. Але чи то через нестачу коштів, чи з інших причин цього зроблено не було, споруда просто почала занепадати. Від костелу нині залишились лише стіни, але велич потужних стін і готичних арок варті того, щоб ними помилуватися.
    Далі наша екскурсійна група відвідала  мальовничий замок, з якого видно злиття річок Случ та Ікопоть, котрий залишається головним туристичним об’єктом і завжди привертає увагу відвідувачів.
    Оборонний замок був побудований у 1561-1571 рр. князем Костянтином Острозьким для захисту від нападів татар. (У ті давні часи саме через цей край проходив Чорний шлях, по якому в Україну вторгалися численні татарські війська. Тільки за перші півтора століття свого існування замок витримав 75 татаро-монгольських набігів! Зокрема, в 1618 р. облогу тридцятитисячної татарської орди). З боку суходолу замок захищав заповнений водою рів і земляний вал з кам'яною стіною, посеред якої були ворота з підйомним мостом – єдиний вхід в замок.
    На сьогодні збереглися власне сам замок, оборонна башта, яка насправді є житловою частиною будівлі, замкова церква з химерним поєднанням готики і ренесансу, дзвіниця та в’їзні ворота, які все ще цілі, а ось стін і п'яти веж не залишилося зовсім.
    Та неподалік від замку, у річці біля берега, нас зустрів інший пам’ятник – витвір сучасних умільців, які виготовили з металу фігури міфічних істот і на третину занурили їх у воду.
    Ознайомившись з житловими умовами середньовічних князів, вирушаємо до українського Версалю, наступного об’єкту нашої екскурсійної подорожі, у село Самчики, яке  вражає своїм палацовим комплексом і дендропарком навколо. 
    Державний історико-культурний заповідник «Самчики» – маєток XVIII-XIX ст. – один з найкрасивіших в Україні, що прекрасно зберігся до нашого часу. Палац маєтку та інші будівлі побудовано у стилі ампір. Центральний в'їзд в садибу…Так в уяві постають вишукано вбрані пани та панянки, які на екіпажах приїжджали на прийоми чи бали...
    Південний фасад палацу з боку річки Случ «охороняють» скульптури двох левів. З одного боку «усміхнений» лев вітає гостей, а з іншого боку – «сумний» проводжає поглядом гостей, які покидають садибу.
    Палац не вражає розмірами, проте в середині це справжня маленька скарбниця. Увійшовши всередину, мимовільний захват стримати неможливо. Здається, що і зараз цими просторими залами з вишуканими інтер'єрами прогулюються дами у шурхотливих сукнях і галантні кавалери з минулого. Цікаво, як це все виглядало при свічках?
    Мабуть, хтось награвав на фортепіано… Кожній залі властивий свій образ і настрій. Дуже цікаво виглядає Римська кімната з античними колонами, яка нагадує своїм оздобленням про античну велич. Тут є Блакитна зала, в якій влаштовували бали, Червона зала слугувала їдальнею, але найбільша «фішка» палацу – Японська кімната. Це єдина кімната в Україні – зразок моди початку XIX ст. в Європі. На стінах ще подекуди збереглися залишки автентичного розпису XVIII ст., стіни і стеля якого прикрашені розписами на далекосхідну тематику: яскраві хризантеми, дракони, що борються, співаючі птахи... Є версія, що деякі розписи належать пензлю Михайла Врубеля. Донедавна тут розміщувалася бухгалтерія науково-дослідної сільхозстанцї, хризантеми були забілені вапном, відтак фахівцям коштувало чималої праці відновити орнамент. Кімната вражає своєю затишністю, напевно, тут цікаво було сидіти удвох вечорами, пити чай і вести різноманітні бесіди…
    Усіх вразила краса і природа  садиби, розкіш маєтку декорованою ліпниною, рельєфними сюжетними композиціями на міфологічні теми. Студенти з надзвичайною цікавістю споглядали справжні витвори мистецтва: живопис, гобелени, родинні портрети сім’ї Чечелів та стильні меблі того часу.
    Елегантна архітектура палацу нерозривно пов’язана з англійським парком навколо нього, який створив видатний майстер садового мистецтва Денніс МакКлер, автор найгарніших англійських парків на теренах України та Польщі. Англійські парки називали пейзажними, оскільки їх творці планували рельєф і насадження таким чином, щоби кожна окрема дільниця утворювала подібний до картини пейзаж. Зараз у заповіднику Самчиків налічується близько 160 видів різних дерев і чагарників. Особливо чудова алея двохсотлітніх американських лип. Вони посаджені таким чином, що їх крони вгорі створюють ілюзію склепінь у величному готичному храмі. Кажуть, якщо загадати бажання і пробігтися по цій «Готичній алеї», воно обов’язково здійсниться.
    У парку є й така дивна споруда, як «Сад у стінах». Це відкрита теплиця, за кам’яними стінами якої, в надійному захисті від протягів і холодних вітрів, ростуть різні теплолюбні екзотичні рослини.
    Китайський будинок («холодильник») – унікальний за технологічним призначенням в маєтках України. Ця гарна пагода, крім основних функцій, виконувала роль льоху: взимку туди з озера наносили купу криги, яка поволі танула аж до наступної зими, підтримуючи сталу температуру навколо харчів. А в сусідніх підвалах розміщені реконструйовані кімнати челяді. Деякі предмети автентичні, а окремі як реквізиція для фільмів, які там знімались.
    Безперечно, палацово-парковий ансамбль у Самчиках – одне з найромантичніших місць на Хмельниччині, недарма молодята люблять влаштовувати тут весільну церемонію чи святкову фотосесію. Це дуже гарне і казково-чарівне місце, від якого отримуєш просто неперевершені враження та емоції.
    Подорож завершилась пікніком на свіжому повітрі та піснями в супроводі гітари.
    Дуже виснажені, але задоволені, згуртовані та духовно збагачені новою корисною інформацією. Впродовж лише одного дня ми мали нагоду пересвідчитися, наскільки різними були уявлення про гарне житло у різні часи. Вражаючий контраст між суворою твердинею і затишним палацом в оточенні розкішного парку не залишили байдужим жодного з нас! 
    Мистецький проект «Подорожуємо Україною», в рамках якого студентська молодь побачила дивовижної краси ландшафти та історичні місця, зробили пішохідну екскурсію по порослих зеленню руїнах, помилувалася красою старовинних пам’яток і потрапила в паралельну реальність. Чим не мрія – дослідити простір локалізації колективної пам’яті та соціальної взаємодії, де сліди історії не зберігаються в архівах, а помічаються в навколишній дійсності, в якій відобразилися враження та почуття кожного…

Розробка сайту:  uaBiznes.info