ХVІІ ПОДІЛЬСЬКА

НАУКОВА ІСТОРИКО-КРАЄЗНАВЧА КОНФЕРЕНЦІЯ

22 вересня 2023 р. вперше у Хмельницькому кооперативному торговельно-економічному інституті відбулася «XVII ПОДІЛЬСЬКА НАУКОВА ІСТОРИКО-КРАЄЗНАВЧА КОНФЕРЕНЦІЯ», головним ініціатором якої виступила Хмельницька обласна організація Національної спілки краєзнавців України за підтримки співорганізаторів. Форум започаткував свій поступ 1965 р. у м. Кам’янці-Подільському й цьогоріч естафету перейняли хмельницькі краєзнавці.

У науковому зібранні взяли участь науковці (27 докторів наук, 40 кандидатів наук, 3 доктори філософії), історики, економісти, політологи, журналісти, краєзнавці, культурні та громадські діячі, здобувачі освіти з 8 областей України (Хмельницької, Вінницької, Київської, Запорізької, Дніпропетровської, Харківської, Чернігівської, Львівської). Всього – 154 учасники.

Конференція розпочалася з пленарного засідання, знаковим у якому стало звернення до учасників воїна-хмельничанина, командира однієї з бойових частин, яка воює з російськими окупантами.

Науковий контент розпочав президент ХКТЕІ, доктор історичних наук, професор, голова Хмельницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України Юрій Телячий із виступом про ПЕРШУ ПОДІЛЬСЬКУ ІСТОРИКО-КРАЄЗНАВЧУ КОНФЕРЕНЦІЮ (1965 р.).

Доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії України, керівник Центру дослідження історії Поділля Інституту історії України НАН України при Кам’янець-подільському національному університеті імені Івана Огієнка Олександр Завальнюк  розповів про ВИЗВОЛЕННЯ ЗАХІДНИХ ПОВІТІВ ПОДІЛЛЯ ВІД РОСІЙСЬКОГО ОКУПАЦІЙНОГО РЕЖИМУ У ВЕРЕСНІ-ЖОВТНІ 1920 р. Валерій Степанков, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри всесвітньої історії Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка охарактеризував маловідомі сторінки ЗАГОСТРЕННЯ ПОЛІТИЧНИХ СУПЕРЕЧНОСТЕЙ В ОБОЗІ УКРАЇНСЬКОГО ВІЙСЬКА ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ПЕРЕДУМОВИ, ХІД І НАСЛІДКИ ПИЛЯВЕЦЬКОЇ БИТВИ (серпень-вересень 1648 р.). Член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, професор, завідувач відділу історії України другої половини ХХ століття Інституту історії України НАН України Віктор Даниленко оголосив доповідь ВИДАТНИЙ ПОДОЛЯНИН ДАНИЛО ЗАБОЛОТНИЙ І ЙОГО УЧИТЕЛІ СТУДЕНТСЬКИХ РОКІВ (1885–1894). Відомий поділлєзнавець Віктор Прокопчук,  доктор історичних наук, професор, професор кафедри історії, правознавства і методики навчання Глухівського національного педагогічного університету висвітлив джерелознавчий аспект ДУНАЄВЕЧЧИНА НА СТОРІНКАХ «ПОДОЛЬСКИХ ЕПАРХИАЛЬНЫХ ВЕДОМОСТЕЙ». Кандидат історичних наук, доцент, завідувач кафедри суспільно-гуманітарних наук комунального закладу вищої освіти «Вінницький гуманітарно-педагогічний коледж» Анатолій Лисий звернувся ДО ПИТАННЯ ПРО ЗАСНУВАННЯ ВІННИЦІ.  Георгій Шаповалов, доктор історичних наук, професор, завідуючий кафедрою українознавства та загальної мовної підготовки Національного університету «Запорізька політехніка» виголосив доповідь ІВАНКОВЕЦЬКИЙ ІДОЛ ПЕРУНА З ХМЕЛЬНИЧЧИНИ – УНІКАЛЬНЕ ДЖЕРЕЛО ДО РАННЬОСЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОГО ТРИЗУБА. Кандидат економічних наук, доцент, проректор з наукової роботи ХКТЕІ Наталія Сарай охарактеризувала СТАН НАУКОВОЇ РОБОТИ ХКТЕІ В УМОВАХ ВІЙНИ рф ПРОТИ УКРАЇНИ. Голова Хмельницької міської організації Національної спілки краєзнавців України, кандидат історичних наук, доцент Юрій Блажевич розповів про ВІДЗНАЧЕННЯ ДНЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ НА ХМЕЛЬНИЧЧИНІ (2022–2023). Валентин Ільїнський, старший викладач кафедри культурології та зарубіжної літератури Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, Голова Хмельницького обласного відділення Українського геральдичного товариства виголосив доповідь СИНЬО-ЖОВТИЙ ЧИ ЖОВТО-СИНІЙ? (АРГУМЕНТИ, ФАКТ І МИСТИФІКАЦІЯ ЩОДО РОЗМІЩЕННЯ КОЛЬОРІВ У ДЕРЖАВНОМУ ПРАПОРІ УКРАЇНИ). Заключним став пленарний виступ Наталії Тарасової, методиста навчально-виховного відділу Хмельницького кооперативного фахового коледжу ІСТОРИЧНА РЕТРОСПЕКТИВА ФОРМУВАННЯ САМОВРЯДУВАННЯ НА ХМЕЛЬНИЧЧИНІ.

Після пленарного засідання працювали 5 секцій: «Актуальні питання української історії», «Історичне краєзнавство Поділля», «Регіональні суспільно-політичні, соціально-економічні та культурно-освітні процеси», «Історичні постаті Поділля», «Героїзм подолян – захисників України», «Перспективи розвитку краю післявоєнного періоду».

Безпосередньо до участі в заході долучилися такі заклади освіти, науки, культури:

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського;

Глухівський національний педагогічний університет;

Державний архів Хмельницької області;

Інститут історії України НАН України;

Кам’янець-Подільський державний інститут;

Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка;

Київський національний університет імені Тараса Шевченка;

Національна спілка краєзнавців України;

Національний інститут стратегічних досліджень;

Національний університет «Запорізька політехніка»;  

Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія;

Хмельницька обласна універсальна наукова бібліотека;

Хмельницький інституту МАУП;

Хмельницький кооперативний торговельно-економічний інститут;

Хмельницький ліцей № 1;

Хмельницький ліцей № 4;

Хмельницький національний університет;

Хмельницький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Анатолія Назаренка;  

Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова;

Чернігівський колегіум імені Т. Г. Шевченка.

Учасники в ході пленарного та секційного засідань (як в очномутак і дистанційному форматах) обговорили важливі питання історії і сучасного розвитку України в умовах повномасштабної війни рф, прийняли рішення Конференції.

                                                                                                       Адміністрація