Застосування інноваційних технологій

ЗА ФАХОВОЮ КОМПЕТЕНТНІСТЮ – В УМОВИ ІСТОРИЧНОЇ РЕАЛЬНОСТІ

     У давні часи їх називали промовисто і дещо таємничо: «очі та вуха царя». Сьогодні – більш прозаїчно, проте не менш вагомо – фінансисти та бухгалтери. З-поміж сорока тисяч професій, відомих людству, саме ці охоронці, координатори, стратеги використання, збереження та примноження матеріальних цінностей є так само затребуваними сьогодні, як і декілька тисяч років тому.
     Компетентісний підхід, що став базисом підготовки фахівця нового покоління, вимагає переосмислення традиційних тактик вишівської підготовки. Показово, що інноваційні технології викладання стають нагальною необхідністю і при вивченні фундаментальних дисциплін, таких, зокрема, як «Історія економіки та економічної думки».
     Здається, що перевести цю дисципліну у практичну площину складно – тут не створиш автоматизоване робоче місце, не проведеш семінар чи лабораторну роботу на підприємстві, не запросиш практика на заняття. Проте формування таких компетентностей як «здатність до формування світогляду щодо розвитку людського буття, суспільства і природи, духовної культури; здатність розглядати суспільні явища в розвитку і конкретних історичних умовах; позитивне ставлення до несхожості інших культур; здатність діяти з позицій соціальної відповідальності, займати активну громадянську позицію» вимагають творчого мислення викладача та прийняття нестандартних рішень, які знайшли вираз у технології «вивчення реальних подій соціально-економічного розвитку суспільства в умовах історичної реальності». Складно звучить? А у виконанні – яскраво, предметно, вражаюче.
     До прикладу, вивчаючи тему «Господарський розвиток країн Європи у добу Середньовіччя», логічно, що ми апелюємо до прикладів з історії класичних середньовічних міст України. Для Хмельниччини таким осередком квінтесенції культури середньовіччя є Кам'янець-Подільський, старе місто якого і стало майданчиком проведення відповідного заняття.
     Погодьтесь – жоден фото- чи відеоматеріал не зрівняється у силі вражень із особистим досвідом, коли за п’ять годин реальної подорожі ми пройшли збереженими воротами старовинної митниці (зображено двоголового орла – символ Російської імперії та сонце – старовинний герб Поділля), автентичною бруківкою попрямували під склепінням вежі «вітряної» брами – це не що інше, як польські ворота у місто; мандрували територією колишніх руських, польських, вірменських кварталів, збережена забудова яких свідчить про особливості економічного розвитку міста та внесок різних громад у його процвітання.
     Ми відвідали території колишніх вірменського та польського ринків (зараз – площі Старого міста), які були єдиним дозволеним місцем торгівлі, дізнались про зобов’язання для усіх торгівців зупинятись на двотижневий термін у місті для торгівлі, побачили Карвасари – історичну місцевість у передмісті, де перепочивали мандрівні торгівці (назва походить від слова «караван-сарай»); осягнули соціальну складову діяльності ремісничих цехів, які за власні кошти будували, утримували, а при потребі й обороняли фортецю (показово, що навіть назви башт – Кушнірська, Гончарська – відображають цю специфіку); пили воду із криниці, вирубаної в сорокаметровій товщі каменю декілька століть тому…
     Відвідання музею археології також допомогло зробити цікаві відкриття – виявляється, кожен цех вже у добу середньовіччя маркував свою продукцію спеціальними позначками. Якщо ж, приміром, гончарний виріб такої позначки не мав, отже, його зробив «партач» – майстер, який працював поза цехом (тут вже напрошується тлумачення слова «напартачити»).
     Біля міської ратуші (тут сьогодні розміщено музей грошей) зовсім по іншому сприймається історія про боротьбу між феодалами та міщанами за можливість самоуправління містом і здобуття Магдебурзького права. (Студентам відразу пригадався відомий вираз: «права не дають, права здобувають»). Про те, що міщани дуже цінували виборене право самоврядування, засвідчує економічна могутність середньовічного міста, мудрість у використанні коштів, отриманих шляхом оподаткування. Викликає захоплення далекоглядність, благородство багатьох тодішніх можновладців та звичайних міщан, («соціальна спрямованість бізнесу» як зауважили студенти). Маємо на увазі, що переважна більшість унікальних сакральних споруд, які є справжніми перлинами неоготики, ренесансу, бароко побудовані коштами громад та аристократів …
     Як викладач переконана – знання (а головне – розуміння) із восьми запитань та двох десятків тестових завдань, що виносяться на екзамен за цією темою, будуть бездоганними.

     P.S. Поставлена гіпотеза підтвердилась, тому заняття, присвячене особливостям економічного розвитку європейських країн у переддень І Світової війни неодмінно буде проведене «в умовах історичної реальності» – на старовинних вулицях, у давніх кварталах, на найдавніших підприємствах «торгової Мекки України» – Проскурова-Хмельницького, пік економічного розвитку якого у дореволюційну добу припадав саме на 1850-1914 рр.
  

 

Розробка сайту:  uaBiznes.info